Сб. Июл 11th, 2020

Новый Журнал

Свежий взгляд на меняющийся мир

Юрій Атаманюк: неприглядна історія

Від «вертолітної» справи…

Майже три роки тому, 24 травня 2017-ого, відбулася антикорупційна спецоперація, у рамках якої було задіяно більше 1700 працівників Нацполіції і півтисячі військових прокурорів. Вони провели 454 одночасних обшуків на території 15 областей України.

У ході масштабних слідчих дій правоохоронці зібрали докази, що податкова служба за керівництва екс-глави Міндоходів та зборів Олександра Клименка завдала державі збитків через ненадходження до бюджету податків на суму близько 100 млрд грн.

Затриманих екс-керівників податкових органів доставляли до Києва гелікоптерами, через що пізніше цю кримінальну справу нарекли «вертолітною». Її обсяг складає більше 1200 томів, а сума арештованого майна 52-ох податківців становить більше 700 млн грн.

За версією слідства, затримані колишні співробітники податкових органів розкрадали державні кошти за допомогою створення сумнозвісних «податкових майданчиків». У рамках цієї схеми фіктивні підприємства формували податковий кредит, на підставі якого інші фіктивні фірми направляли у податкову службу декларації на право компенсації ПДВ з бюджету. У свою чергу, документи на повернення ПДВ підписувалися посадовими особами без проведення належних перевірок.

Разом з тим, на сьогодні «вертолітна» справа, одна з найгучніших у пост-майданівський період, зійшла на пси. Усі затримані вийшли з-під варти під заставу або через закінчення строку можливого арешту.

Утім, ні для кого не секрет, що гучно розпіарений «шторм з небес» зачепив лише частину високопосадовців колишнього Міністерства доходів і зборів. Інші учасники незаконних схем, як-от колишній перший заступник голови податкової міліції України Юрій Атаманюк (2011-2015), «дивом» уникнули покарання і відбулися лише легким переляком.

Варто зазначити, що Юрій Атаманюк, згідно з матеріалами допиту одного із свідків у вище згаданій справі, був «найбільш наближеною особою» до Андрія Головача, що у часи президентства Віктора Януковича обіймав посаду голови податкової міліції України.

Таким чином, Атаманюк виконував як функцію «смотрящего» за діяльністю «податкових майданчиків», так і організатора схем контрабандних потоків. При цьому, як подейкують, підлеглий Головача за його спиною створював власні «майданчики» та контрабандні схеми, задіюючи до роботи своїх підлеглих, зокрема такого собі Василя Поїзда, одіозного директора Департаменту організації і протидії митним правопорушенням ДФС.

… і до «діамантової»

На початку березня 2019 р. у Києві було вбито Сергія Кисельова, власника успішної ювелірної фірми ТОВ «ЮВК-Агат».

Завдяки матеріалам слідства відомо, що у 2010 р. йому почали надходити пропозиції «віддати» долю підприємства людям з оточення Віктора Януковича та стати частиною схеми незаконного повернення ПДВ.

Коли Кисельов відмовився ділитися бізнесом, до офісу компанії ТОВ «ЮВК-Агат» «завітала» з обшуком прокуратура та податкова міліція. За словами бізнесмена, слідчі дії перетворилися на пограбування підприємства: «перевертні у погонах» вивезли у невідомому напрямку лише дорогоцінного каміння (зокрема діамантів) та металів на суму близько $1 млн. Готівки було «реквізовано» на суму більше $1,3 млн. Вивезені цінності так і не стали речовими доказами у справі.

Розслідувати даний епізод правоохоронці розпочали лише у 2015 р.. Тоді за результатами проведених обшуків у справі про вимагання хабаря за «кришування» видобутку піску у прокурорів було виявлено коштовності, вивезені багато років тому з фірми ТОВ «ЮВК-Агат». Так справа набула широкого суспільного розголосу і перетворилася на «діамантову». У свою чергу, Сергій Кисельов почав активно співпрацювати зі слідством та ділитися інформацією «про давно забуті дні», за що, припускає слідство, і був згодом вбитий.

Хоча затримані виконавці злочину, екс-силовики, так і не називають ім’я замовника, свідчення ювеліра могли зачепити багатьох посадовців часів Януковича, зокрема Юрія Атаманюка. Останньому було вигідно, щоб Кисельов «замовчав» назавжди.

Не було би щастя, та нещастя помогло

Уродженець Вінницької області, Юрій Атаманюк розпочав працювати у лавах податкової міліції ще у 1996 році. Кілька років він перебував на оперативних посадах, та після знайомства з Ігорем Кальніченком, що на вершині своєї могутності був заступником Миколи Азарова у тоді ще Державній податковій адміністрації, кар’єра Атаманюка пішла різко вгору. Ігор Кальніченко всіляко прикривав незаконні дії свого протеже аж до свого відходу від активної державної та політичної діяльності.

Зокрема, у 2000 році Юрій Атаманюк став заступником голови ДПА у Рівненській області. Там він почав займатися боротьбою з незаконним виробництвом та обігом підакцизної продукції, запобіганням незаконному відшкодуванню ПДВ, мінімізації об’єктів оподаткування та конвертації готівкових коштів.

Наперед зазначимо, що згадані напрямки роботи стали головним джерелом його чималих статків за весь період його роботи у фіскальних органах.

Протягом 2003-2004 рр. Атаманюк перебував на керівних посадах у різних районах м. Києва. За цей період він неодноразово ставав фігурантом кримінальних проваджень, пов’язаних зі зловживанням владою, перевищенням службових повноважень та розкраданням власності, зокрема, вилучених у ході слідства цінних матеріальних активів. Утім, Атаманюку вдавалося уникнути відповідальності з огляду на протекцію уже згаданого Ігоря Кальніченка, який на той час займав впливові позиції у «Партії регіонів», та властивість перекладати вину на своїх підлеглих, яких він цинічно називав «убойным мясом».

Після Помаранчевої революції, коли «регіонал» Ігор Кальніченко втратив позиції, Юрій Атаманюк зумів пристосуватися до нової реальності та перейшов на посаду заступника голови податкової міліції Києва. Подейкують, що саме у той час він став доларовим мільйонером, куруючи всі місцеві конвертаційні центри та ввівши до їхнього складу своїх людей. Паралельно він «осідлав» напрямок так званих «майданчиків» з мінімізації об’єктів оподаткування.

Як відомо, Юрій Атаманюк займав посаду першого заступника голови податкової міліції з листопада 2011 по квітень 2015 року. Там він отримав спеціальне звання генерала податкової міліції, про яке, як розказують його колишні колеги на умовах анонімності, довго мріяв.

Як для одного із стовпів режиму Януковича після Революції Гідності в Атаманюка настали нелегкі часи. У 2015 році Атаманюку відповідно до Закону України «Про очищення влади» було заборонено займати державні посади протягом наступних 10 років.

Скріншот з Реєстру люстрованих осіб Міністерства Юстиції

Утім, Юрій Атаманюк використав цей епізод біографії на свою користь, оскільки за допомогою люстрації зміг вийти з поля зору правоохоронців та тимчасово «залягти на дно». Благо, за час 20-річної безперервної роботи у системі податкової міліції він набув статків, що забезпечили б не лише йому безбідну старість, а і його дітям та онукам.

Зокрема, за інформацією ЗМІ, у власності люстованого генерала податкової міліції та його найближчих родичів перебуває понад півсотні об’єктів нерухомості, близько 10 елітних автомобілів та успішних бізнесів у сфері нерухомості та аграрному секторі.

Юрій Атаманюк зайнявся громадською діяльністю. У травні 2015 року він обійняв посаду віце-президента «Асоціації платників податків України». Це сталося або через особисті зв’язки з керівником асоціації – Гріголом Катамадзе, сина якого – Іраклія — свого часу «прилаштував» начальником Миколаївської митниці, або через банальний підкуп. Очевидно, що за допомогою даної посади, він намагався повернути втрачені важелі впливу, у тому числі через пошук підтримки у політичних партіях.

Паралельно Атаманюк почав «апгрейдити» власний імідж за допомогою освіти. У його біографії значиться «диплом» Ланкаширського університету Великої Британії за фахом «міжнародна політична економіка в умовах глобалізації». Щоправда, це зовсім не диплом, а сертифікат про «відвідування» місячних курсів на Кіпрі, європейській офшорній Мецці.

Сертифікат про прослуховування курсів

Після чергової зміни влади в Україні у 2019 році Атаманюк несподівано активізувався, намагаючись по повній використати «вікно можливостей». Наразі він намагається через суд оскаржити рішення щодо власної люстрації. Зокрема, вимагає поновлення на посаді і, як результат, стягнення на свою користь середньої заробітної плати за час «вимушеного прогулу» та переведення на рівнозначну посаду до реорганізованих фіскальних органів.

Як бачимо, нахабному екс-чиновнику недостатньо уникнення кримінальної відповідальності, він прагне повного «очищення» власної біографії.

Бачу ціль — не бачу перешкод

На сьогодні Атаманюк активно роздає новій владі поради щодо боротьби з економічними злочинами, активним творцем яких він сам і був.

Втім, важливо розуміти, що його публічні заяви – це частина більш масштабної інформаційної кампанії з дискредитації політики президента Володимира Зеленського з боку олігархічних кіл часів Януковича, які знову намагаються конвертувати власні гроші та вплив на ЗМІ у владу.

За нашою інформацією, ще влітку 2019 року Юрій Атаманюк і згаданий Василь Поїзд зустрічалися з Ігорем Калетніком, колишнім першим заступником голови Верховної Ради (2012-2014) та екс-головою Державної митної служби (2010-2012), у Амстердамі. У розпал виборчої кампанії в Україні вони обговорювали перспективи повернення у владу.

Судячи з подальшого розвитку подій, на закордонній зустрічі мова йшла про максимальне закріплення Поїзда на посаді, а у випадку звільнення – передачі контрабандних «схем» до надійних і контрольованих рук. Атаманюку ж відводилася роль «медіа-кілера», який за гроші Калетніка мав би наростити власну присутність та авторитет в інформаційному полі за рахунок «компромату», отриманому від своїх колишніх підлеглих та союзників – у минулому членів «Партії регіонів». Чим він зараз і займається, активно сприяючи розповсюдженню чуток про свій намір повернутися до фіскальних органів.

Источник:  skelet-info.org